НЕДІЛЯ ТРИДЦЯТЬ П’ЯТА ПО П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ.

4 лютого. Неділя.
В сьогоднішньому Євангеліє ми чули уривок про зцілення сліпого.
По дорозі в Ієрихон Ісус проходив мимо сліпого жебрака. Сліпий почув, що проходить велика кількість людей і запитує:- що тут таке? Йому відповіли: Ісус Назарей йде. Тоді сліпий починає кричати:-Ісус, син Давидов, помилуй мене!
Що ми бачимо. Сліпий називає Ісуса не тим іменем, яким назвали Його люди. Тобто він знав і чекав на Ісуса. Від вірив, що Ісус , Який воскрешав і зцілював інших, може дати прозріння і йому. Віра в Бога і надія на Його милість, дає надію на зцілення.
Ісус запитує сліпого – чого він хоче. Ісус знає чого може хотіти сліпець. Але звернення до Бога повинно бути осмисленим. Сліпець відповідає:-Господи, щоби мені прозріть.
Той самий діалог актуальний і сьогодні. Ми думаємо, що ми живемо зрячими, але бачимо світ фізично і не завжди духовно. І всім потрібно прозріти.
В нашому храмі була звершена Божественна Літургія. Богослужіння очолив настоятель храму протоієрей Сергій Вейго.
За Літургією були піднесені молитви про мир на українській землі; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки.
Перед Літугією був відслужений Акафіст до Пресвятої Богородиці перед іконою Ієрусалимська.
На передодні ввечері настоятель храму очолив Всенічне бдіння.
Після літургії отець настоятель промовив проповідь на тему Євангеліє.
По закінченню, була відслужена заупокійна Літія.